Народи, релігії, робочі місця, класи, сім’ї чи пари – в нашому світі домінують групи, які об’єднує одне: якщо ми не належимо до них автоматично, то нас у них штовхають насильно. Національні держави, капіталізм і безліч інших структур влади заганяють нас в нестерпні соціальні бульбашки, між кордонами яких надзвичайно важко підтримувати контакти – це вже й не кажучи про зв’язки; і навіть якщо нам вдається вибратися з котроїсь із них, ми часто стикаємося із пустелею у відносинах. Для нинішніх мейнстрімових примусових спільнот є мало альтернатив, а ті, що існують, є лише черговими бульбашками – до того ж часто не набагато кращими за решту. Все це викликає у нас токсичну привʼязаність до (авто)деструктивних форм людського співбуття – у нас просто немає іншого вибору. Перебування в цих бульбашках робить будь-яке радикальне переосмислення наших відносин неможливим.

Ми хочемо зробити цей букфейр поштовхом до того, щоб скуштувати співіснування з іншими у радикально інший спосіб. Намагатися супротивитись тому, куди нас призначили і у що нас штовхнули. Замість того, щоб створювати іще одну бульбашку, разом, хоча б на деякий час, вирватись з усіх соціальних хибних кіл – з того, ким ми є щоденно у цьому гендерно-, класово- та віково- розділеному суспільстві – та разом вийти у радикально відкритий простір, багатий потенційними відносинами та зв’язками. Відчути, що інше буття разом можливе. Саме з цього часто починаються дії проти існуючої реальності, і це те, що нам потрібно щоб впоратись з руйнівними наслідками домінуючих спільнот: екоцидом, війнами, державами та багатьома іншими.